Розробники:
Луцько К.В., науковий керівник теми, доцент кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник;
Мартинчук О.В., завідувач кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти; кандидат педагогічних науко, доцент;
Скрипник Т.В., професор кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти; доктор психологічних наук, старший науковий співробітник.
Сьогодні ми говоримо про включення у соціальне середовище дітей з особливими потребами. Роль таких дітей у суспільстві ми поки що не до кінця усвідомлюємо. Можливо, вони – це саме ті, які були останніми, а стануть першими у вічності, і саме вони проситимуть Творця помилувати нас – тих, хто вважає себе досконалими.
Про що ці діти попереджують нас, від чого застерігають? Чому вони народжуються? Можливо, на народжуваність таких дітей впливають дії, вчинки дорослих – окремих осіб та суспільства в цілому?
Розмаїття природи нас радує, тішить. Кожна рослинка неповторна і потрібна:однією милуються, вона зачаровує, а інша – спонукає до праці. Чому ж суспільство не цінує цього розмаїття серед людей? Чому діти, що мають особливості у розвитку, часто обділені визнанням їх, як особистостей неповторних і цікавих, які спонукають трудитися серця, закликають до культивування у наших душах доброти, чуйності, людяності.
Для того, щоб допомогти цим дітям стати повносправною особистістю, реалізувати свій потенціал у суспільстві, кафедрою обрано тему наукового дослідження: «Корекційно-компенсаторна складова інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в соціальне середовище».
Сучасна цивілізація ставить перед людством багато питань: «Як навчитись цінувати людське розмаїття?», «Як підтримати особистість в умовах сучасних трансформацій?». Гідною відповіддю на виклики цивілізації є розроблення підходів і технологій, що уможливлюють впровадження інтеграції цих дітей в соціум.
Значна увага в Україні до соціальної та освітньої інтеграції осіб з особливими освітніми потребами узгоджується зі світовим загальним прагненням до соціальної справедливості. В.О. Огнев’юк зазначає, що на сучасному етапі цивілізаційного розвитку модернізація освіти відбувається в контексті філософії і культури постмодерну. В цьому контексті ідея інтеграції/інклюзії є однією з умов виходу з цивілізаційної кризи і попередження антропологічної катастрофи.
Відтак, звернення до проблеми інтеграції особливої дитини в соціальне середовище свідчить про актуальність нашого дослідження. Крім того, стрімкий розвиток в Україні нових форм отримання освіти дітьми з психофізичними порушеннями – інтегрованої та інклюзивної форм навчання – вимагає нових сучасних корекційно-компенсаторних методик і технологій навчання, виховання і розвитку цих дітей.
Надзвичайної актуальності набувають дослідження взаємозв`язку між корекційно-компенсаторною складовою і загальноосвітнім педагогічним процесом щодо ефективності входження дитини з особливими освітніми потребами (ООП) в соціальне середовище з використанням її потенційних можливостей. В основу цих досліджень мають бути покладені невикористані резерви теоретичних та практичних досягнень спеціальної психології і педагогіки, які здатні змінити цілий ряд світоглядних позицій фахівців, глибину розуміння дефекту і організацію наявних наукових надбань.
Нами визначено такі наукові підходи до реалізації теми дослідження:
- системно-ресурсний;
- інтегративний.
Системно-ресурсний підхід передбачає як задіювання індивідуальних фізичних і психічних ресурсів самої дитини, так і ресурсів середовища. До ресурсів дитини належать:
- позитивні перетворення в родині (настанови батьків та продуктивна взаємодія з дитиною);
- нормалізація психофізичного статусу дитини;
- становлення підґрунтя соціального інтелекту; у тому числі, здатності до соціальної перцепції та емпатії;
- розвиток комунікативно-мовленнєвої сфери;
- розвиток когнітивної сфери;
- забезпечення освітніх компетенцій, інтелектуального та мовленнєвого розвитку.
До ресурсів середовища належать:
- предметно-просторові та організаційно-смислові групи ресурсів: педагогічний дизайн як перетворення освітнього середовища;
- соціально-психологічні ресурси: компетентність фахівців навчально-виховного та корекційно-розвивального напрямів, уміння здійснювати психолого-педагогічний супровід дитини у форматі командної взаємодії.
Другий, інтегративний, розроблений нами підхід, спрямований на залучення і об’єднання ефективних технологій, запозичених із різних нозологій і їх використання при подоланні вторинних і третинних відхилень у розвитку дитини. Адже на даний час спеціальна психологія і педагогіка, здебільшого, орієнтовані на конкретне порушення, на навчання, розвиток дітей конкретної нозології. При цьому не береться до уваги те, що при різних первинних порушеннях, подальші відхилення у розвитку дитини є типовими для всіх нозологій (порушення сприймання, пам’яті, мислення, мовлення тощо).
Висхідними положеннями інтегративного підходу є: функціональна багатозначність мозкових структур, як резерву компенсаторно-корекційних технологій розвитку дитини з особливими освітніми потребами, включення тих механізмів, які ефективні при подоланні інших наслідків фізичних і психічних порушень, переорієнтацію методичних ресурсів на комплексне подолання особливих для кожної нозології первинних порушень і спільних вторинних відхилень у розвитку.
Соціальне середовище і суб'єктивний індивідуальний розвиток дитини з особливими освітніми потребами вимагає створення нових моделей освітньої підготовки, виховання, забезпечення комфортної життєдіяльності її в умовах сучасних трансформацій суспільства, що передбачає власне розроблення інноваційних корекційно-компенсаторних технологій в системі навчально-виховного процесу.
Реалізація відповідних змісту і технологій навчання стосовно забезпечення цих напрямів потребує розробки змістової і методичної сторін, відповідних технологій спеціального навчання в контексті загальноосвітнього простору. Саме компенсаторно-корекційна складова освіти такої дитини є найбільш універсальним та інтегральним засобом її входження в соціальне середовище. Важливим в корекційно-компенсаторному процесі є врахування величини і характеру порушення, оперативне усунення невідповідності між нормою розвитку і відхиленням.
Корекційно-компенсаторна діяльність, яка включає системно-ресурсний та інтегративний підходи, розглядається як ефективний шлях чи спосіб подолання і ослаблення психофізичних недоліків через формування відповідних життєво необхідних якостей дитини в процесі навчально-виховної, трудової, ігрової, побутової, пізнавальної діяльності в умовах навчального закладу та сім`ї. Необхідність використання надбань теорії і практики, перевірку гіпотез, які стосуються використання інтегративних технологій підвищення якості підготовки дітей з особливими освітніми потребами до життя в сучасних умовах, їх входження в соціальне середовище, складає актуальність дослідження.
Мета дослідження. Розробити методологію компенсаторно-корекційної складової інтеграції дитини з особливими освітніми потребами; теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технології ефективного корекційно-компенсаторного впливу на дитину, орієнтовані на її включення в систему суспільних відносин.
Завдання дослідження:
- обґрунтувати сутність становлення особистості з особливими освітніми потребами в сучасній Україні;
- виокремити провідні соціальні та психологічні детермінанти становлення особистості з особливими освітніми потребами;
- розробити інтегративний зміст навчально-виховного процесу з органічним включенням корекційно-компенсаторних технологій навчання;
- вивчити тенденції сімейних стосунків, рівень підтримки дитини з боку батьків;
- виявити психо-фізіологічні та педагогічні умови формування та розвитку мовлення у дітей як домінанту у забезпеченні комунікації дитини з особливими освітніми потребами в соціальному просторі;
- дослідити ефективність інтегрованої та інклюзивної освіти, їх проекцію на ефективність входження дитини з особливими освітніми потребами в соціальне середовище;
- розробити та апробувати змістово-технологічне забезпечення становлення особистості дитини з особливими освітніми потребами у різних соціальних інституціях.
Об`єкт дослідження. Особистість дитини з особливими освітніми потребами як суб’єкт суспільних трансформацій.
Предмет дослідження. Компенсаторно-корекційна складова в контексті системно-ресурсних та інтегративних технологій включення дитини в суспільний простір з врахуванням її індивідуальних особливостей та потенційних можливостей.
Очікувана теоретична та практична значущість дослідження:
На теоретичному рівні:
- визначено теоретико-методологічні засади, принципи, закономірності, психологічні механізми процесу здійснення корекційно-розвивальної роботи з позицій міждисциплінарного підходу в підготовці дитини до входження в соціальне середовище;
- визначено особливості розвитку особистості дитини з особливими освітніми потребами в контексті сучасних психолого-педагогічних, фізіологічних досліджень;
- розроблено технології забезпечення становлення особистості дитини з особливими освітніми потребами в умовах сучасного розвитку суспільних відносин в Україні з врахуванням її потенційних можливостей.
На практичному рівні:
- розроблено та інтегровано в практику комплексні методики дослідження динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами;
- розроблено зміст та технології забезпечення входження дитини з особливими освітніми потребами в суспільні відносини в системі її освіти та виховання;
- розроблено систему готовності дитини з особливими освітніми потребами до процесу входження в сціальний простір;
- розроблено та апробовано індивідуальну корекційно-розвивальну программу;
- розроблено та апробовано систему засобів оформлення освітнього середовища як складової педагогічного дизайну;
- апробовано змістовно-технологічне забезпечення супроводу та підтримки особистості в інклюзивних закладах освіти.
Узагальнення результатів дослідження
- монографія;
- наукові статті у фахових та зарубіжних виданнях за напрямами дослідження;
- матеріали у збірниках наукових конференцій;
- методичні матеріали;
- організація і проведення секції в рамках міжнародної науково-практичної конференції.