Ви тут: Головна Інформація Події

Події

Зустріч із колегами з Силезького університету в Катовіцах (Польща)

     2 грудня 2017 року в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася зустріч із колегами з Силезького університету в Катовіцах (Польща). Тереза Вільк, доктор наук, професор кафедри соціальної педагогіки Силезького університету в Катовіцах презентувала викладачам кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини, студентам напрямів підготовки «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка»  результати наукових пошуків польських колег з теми «Театр у процесі соціальної ревіталізації». Відбулась наукова дискусія. Відклик знайшли тези про те, що спільними для наших країн є такі проблеми у соціальному просторі, як: глобалізація, нетерпимість до окремих категорій населення, унеможливлення діалогу, міграція, маргіналізація, зростання соціальної напруженості, тривожності, відчуження, самотності, бідності. Тереза Вільк показала можливості застосування театральних практик у роботі фахівців соціальної сфери, навела приклади вирішення складних соціальних ситуацій засобами мистецтва.

 

 

 

Polska2

 

     Також відбулася колективна розмова щодо подальшої наукової та проектної співпраці кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка та кафедри соціальної педагогіки Силезького університету в Катовіцах  (Польща). Участь у ній взяли:

Polska4

    Під час зустрічі Т.Л. Лях презентувала настільні просвітницько-профілактичні ігри, розроблені членами кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи в межах міжнародних проектів у співпраці з громадськими організаціями, що широко впроваджуються в процесі підготовки як майбутніх фахівців соціальної сфери, так і практиків. 

      Щиро дякуємо нашим колегам! Шукаємо спільні теми для наукових досліджень та проектів!

Відвідування Музею книги і друкарства України

28 листопада 2016 р. представники 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали  Музей книги і друкарства України, який розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври будинку монастирської друкарні, що діяла безперервно понад 300 років із початку ХVІІ ст. до початку XX ст. що є унікальним явищем в історії європейського друкарства.

Museum of book

Лаврську друкарню заснував  у 1615 р. архімандрит Єлисєй Плетенецький. Будинок музею (корпус № 9) – пам’ятка архітектури XVIII ст. – доби українського бароко. Будівля гармонійно поєднується з іншими спорудами, зокрема, з Успенським собором. Лаврська друкарня тривалий час була центром книговидавничої справи в Україні. Її книги відзначалися різноманітністю тематики і високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення. Вона відігравала велику роль у розвитку духовності українського народу, в піднесенні рівня його освіти, мистецтва, культури. Лаврські друки мали широке розповсюдження в багатьох країнах Європи, особливо в слов’янському світі.

Музей книги і друкарства був створений у 1972 р. У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів.

Рукописна книга і стародруки (X – перша половина XVIII ст.). Мовою експонатів розповідається про виникнення писемності у східних слов’ян, створення просвітителями Кирилом і Мефодієм в ІХ ст. азбук кирилиці та глаголиці. Експонуються факсимільні видання рукописних книг «Київських глаголичних листків» (Х ст.), «Реймського Євангелія» (ХІ ст.), «Остромирового Євангелія» (1056-1057), «Ізборника Святослава» (1073), «Повісті врем’яних літ» (1113), «Слова о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.), «Пересопницького Євангелія» (1556-1561)  видатної пам’ятки української мови та високохудожнього оформлення. Під час екскурсії студенти дізналися про приклади вживання елементів української мови в рукописних пам’ятках XI-ХIV ст., познайомились із письмом рукописних книг уставом.

Museum of book  1

В експозиції показано зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, видавничу діяльність Івана Федорова, Памви Беринди, Петра Могили, Йосипа Тризни, Інокентія Гізеля та інших видатних творців української книги XVII-XVIII ст., стародруки Львівської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Києво-Печерської друкарень.

Museum of book  2

Книга і друкарство другої половини XVIII - XIX ст. Матеріали експозиції розповідають про складну долю української книжки за обставин заборони на українську мову з боку Російської імперії кінця XVIII - початку ХХ ст. Представлені видання першої гражданської друкарні в Україні (1764) та Києві (1787). Студенти пересвідчилися у важливості створення університетів у Харкові (1804) і Києві (1834) та друкарень при них, де видавались навчальні посібники, підручники, наукові праці з різних галузей знань. Студенти ознайомились із першими виданнями з історії України, фольклору, етнографії, з науковими працями Є. Болховітінова, М. Максимовича, О. Бодянського та ін., з першим виданням «Енеїди» І. Котляревського (1798), з першою граматикою української мови О. Павловського (1818), з першим українським букварем «Граматкою» (1857) та першим виданням роману «Чорна рада» (1857) П. Куліша, прижиттєвими виданнями творів Г. Сковороди, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесі Українки та інших класиків української художньої літератури, першою книжкою українською мовою на західноукраїнських землях «Русалкою Дністровою» (1837), першими словниками української мови та іншими книжковими пам’ятками ХІХ ст., з діяльністю заснованих у другій половині ХІХ ст. друкарень С. Кульженка, І. Чоколова, Є. Фесенка, з видавничою діяльністю П. Куліша, О. Бодянського, Б. Грінченка, О. Пчілки.

Студентам дуже сподобалась виставка «Креативна книга Олени Медведєвої», на якій вони побачили  близько 20 книжок-артбуків різної техніки створення: вишиті, бурштинова, солом’яна, бісерна, в’язана спицями, різьблена на дереві, мереживна (плетена гачком), м’яка (виготовлена із цупкої тканини), гербарна, книга-батик, вербова, шкіряна, книга-будинок, книга-криниця, праска-казка, книга-млин, випалена на дереві. Представлені книги не мають аналога в Україні.

 

Відвідування Національного художнього музею України

27 листопада 2016 р. представники 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Національний художній музей України.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy1

Музей був заснований зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ ст. як перший загальнодоступний музей Києва. Будівля музею споруджена за проектом московського архітектора Петра Бойцова у неокласичному стилі. Доопрацьовував проект та керував роботами відомий київський зодчий Владислав Городецький. Скульптурне оздоблення фасаду виконано майстернею Еліо Саля.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy2

Національний художній музей України має найбільш репрезентативне зібрання вітчизняного образотворчого мистецтва в Україні і світі, яке залишається духовною скарбницею нашої країни, її гордістю та багатством. Колекція музею нараховує близько 40 тисяч експонатів, серед яких шедеври українського живопису, скульптури і графіки від часів Київської Русі до сьогодення.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy3

У музеї зберігається одна з найкращих в Україні збірка іконопису, яка відкривається раритетом ХІІ століття - поліхромним дерев’яним рельєфом «Святий Георгій з житієм» візантійського походження. Доба середньовіччя представлена класичними зразками іконопису ХІV-ХVІ століття із західноукраїнських земель, зокрема такими унікальними пам’ятками, як «Богоматір Одигітрія Волинська» з Луцька, «Юрій-змієборець» і «Страсті Христові» з Галичини.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy4

Непересічною за значенням є колекція українського барокового мистецтва. Це вишукані зразки барокової ікони: «Покрова з портретом Богдана Хмельницького» (перша половина ХVІІІ ст., Київщина), парні ікони «Великомучениці Анастасія й Уляна, Варвара і Катерина» (1740-х рр., Північне Лівобережжя), ікони Лаврської малярні з іконостасу Успенського собору Києво-Печерської Лаври «Вхід до Єрусалима» і «Різдво Христове» (обидві 1729 року). Перлина колекції - Березнянський іконостас (1760-ті рр., Чернігівщина), який дає уявлення про монументальний розмах і неперевершений артистизм майстрів українського бароко. Доповнює враження про цю надзвичайну епоху збірка давньої поліхромної скульптури, зразки портрету ХVІІІ ст., першого світського жанру в українському малярстві. 

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy5

Відвідування Національного музею Тараса Шевченка

24 листопада 2016 р. студенти 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Національний музей Тараса Шевченка, який   розташований у садибі Миколи Терещенко із 1949 року.

museum of Taras Shevchenko4

 

У 2014 році до 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у музеї було проведено ремонтно-реставраційні роботи, підготовано і відкрито нову експозицію, де вперше за всю історію музею в приміщенні на бульварі Шевченка, 12 створено умови для постійного представлення доробку Тараса Шевченка-художника (як живопису, так і графіки) в оригіналі.

museum of Taras Shevchenko2

Експозиція Музею відтворює історичний, літературний, художній контекст доби життя Тараса Шевченка та його значення для України, розкриває його вагоме місце у світовій культурі через історію геніальної Людини, що складається з історії про родовід, історії про те, як і чому представник петербурзької богеми, на якого чекало блискуче майбутнє успішного, модного й вочевидь благополучного художника, обирає інший шлях – для себе й свого народу, – уклавши «Кобзар» 1840 року.

museum of Taras Shevchenko3

 

Експозиція Музею дозволяє глибше осягнути у усвідомити, що Тарас Шевченка це:

– український поет – автор поетичних збірок, поем, драми «Назар Стодоля», російськомовних повістей, ідейний натхненник Києво-Мефодіївського товариства;

– художник – випускник Петербурзької академії мистецтв, автор чималої кількості олійних полотен, в тому числі портретів та автопортретів, акварелей, рисунків;

– офортист – академік гравюри: один із перших в тогочасній Російській імперії, автор багатьох офортів на класичні та власні сюжети;

– громадський діяч, просвітитель – своїм коштом склав та видав «Буквар» для недільних шкіл, планував видати також граматику, арифметику, географію, брав участь у підготовці першого номеру журналу «Основа», популяризатор класичного мистецтва серед простого люду;

– основоположник нової української літератури, який втілив у поетичній формі норми народнорозмовної мови, котрі стали основою для створення української літературної мови.

museum of Taras Shevchenko1

Увага, зацікавлення та шанування студентів, з якими вони оглядали експозицію Музею, їхні враження переконують, що Тарас Шевченко живе в серцях української молоді ХХІ століття та впливає на її плекання своїми пророчими словами та ділами. 

museum of Taras Shevchenko5

 

 

museum of Taras Shevchenko6

Відбувся семінар «Підготовка наукової статті до публікації у міжнародному рейтинговому журналі»

23 листопада 2016 року в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся семінар «Підготовка наукової статті до публікації у міжнародному рейтинговому журналі»

Scopus WebOfScience

Ведуча семінару, Тетяна Леонідівна Лях, заступник директора з наукової роботи, кандидат педагогічних наук, доцент, у своїй презентації зосередилася на загальних положеннях, знання яких дозволять починаючому автору зробити перші кроки і уникнути багатьох помилок, а досвідченому автору допоможуть вдосконалити навички написання наукових статей.

Scopus WebOfScience 4

Мета семінару: у доступній формі розповісти викладачам та аспірантам про те, як написати і підготувати рукопис наукової статті, щоб вона відповідала стандартам, прийнятим в міжнародній системі наукових публікацій.

Учасники семінару познайомилися з критеріями оцінки ефективності наукової діяльності, проаналізували звіти з наукової роботи, дізналися про індекс цитування та особливості наукометричних баз даних Scopus та Web of Science. 

Питанню «закони жанру написання статті до міжнародного наукометричного видання» було присвячено основну частину часу. Учасники мали можливість познайомитись із логікою міжнародного публікаційного процесу, розглянути типову структуру наукової статті та особливості побудови кожного її компоненту.

Наприкінці семінару було здійснено огляд журналів, що входять до наукометричної бази даних Scopus, та сфокусовано увагу на механізмі їх пошуку, перевірки й відбору. 

Наступний етап – створення власних статей та підготовка її до публікації у міжнародному рейтинговому журналі. 

Трошки надихаючих відгуків:

 «Дякую за семінар! Він був цікавим та інформативним. Змусив задуматись, викликав певний емоційний стан, виникли різні роздуми, з’явились питання... Тобто… окреслено орієнтир, куди рухатись. Дякую!» (І.В. Музиченко, доцент кафедри практичної психології);

«Вдало підібрано концепцію щодо розвитку мотивації та готовності викладачів Інституту людини долучитися до процесу написання та публікації статті у Скопус та інших міжнародних виданнях. Виклад матеріалу мав логічно побудовану структуру, був насичений прикладами та актуальною інформацією. Ми отримали готовий кейс щодо підготовки та публікації статей та гарну підтримку від керівництва. Особисто в мене виникла чітка і проста схема щодо специфіки статті, підтвердження власних гіпотез щодо вимог та бажання діяти!» (І.О. Цибулько, старший викладач кафедри загальної, вікової та педагогічної психології, член Наукового товариства студентів, аспірантів та молодих вчених Інституту людини);

«Участь у семінарі дала мені змогу структурувати інформацію про бібліографічну і реферативну базу даних Scopus. Організатор заходу Т.Л. Лях підштовхнула до використання цієї бази як інструменту для опублікування власних статей у наукових виданнях та відстеження їх цитування. Проведення подібних семінарів та активна участь співробітників, на моє переконання, є однією зі складових інтеграції у всесвітнє науково-інформаційне середовище і результат удосконалення професійного та лідерського Я особистості» (В.В. Фурман, старший викладач кафедри загальної, вікової та педагогічної психології);

«Так і хочеться сказати словами фокусника: «Фокус-Scopus!», а замість чарівної палички запевнити колег, що в Інституті людини запланована серія семінарів і тренінгів, які сприятимуть науковим дослідженням, появі статей у міжнародних рейтингових журналах!» (Т.Л. Лях, заступник директора з наукової роботи, ведуча семінару).

Тренінг «Як користуватися інформаційними ресурсами платформи Web of Science»

     Професорсько-викладацький склад Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка, який майже у повному складі навесні цього року відвідав ознайомчі семінари про платформу наукометричної бази даних Web of Science, 22 листопада стали учасниками тренінгу «Як користуватися інформаційними ресурсами платформи Web of Science».

     Тренінг відбувся у комп'ютерному класі Інституту людини, де учасники відпрацювали навички користування інформаційними ресурсами платформи Web of Science. 

Учасники тренінгу знайшли відповіді на питання:

- Як здійснювати пошук та збір інформації на платформі Web of Science?

- Як визначати найбільш пріоритетні напрями дослідження у певній галузі знань?

- Як підібрати журнал для публікації?

- Як працювати з бібліографічними менеджерами для оформлення списку літератури, що стало необхідною умовою роботи сучасних науковців?

- Як відслідковувати індекс власних цитувань та публікацій співробітників Вашого підрозділу, університету?

- Як створювати власний профіль в реєстрах вчених Researcher ID та ORCID задля коректної цитованості власних статей, можливості участі в рейтингах науковців міжнародного рівня, подачі заявок на гранти та ін.?

- Як відрізнити «хижацькі» журнали й не потрапити до рук шахраїв, та багато іншого.

 Web of Science2

     Відгуки учасників надихають: 

- "Це не так вже й складно, як здавалося на перший погляд. Вдруге інформація сприймається легко, з'являється бажання спробувати свої сили. Я б рекомендувала й іншим викладачам, аспірантам цей тренінг. Зовсім інше сприйняття! Дивовижно! Наче це вже давно відомо мені... і я все на світі з цього питання знаю. Це й мистецтво ведучого, бо Тетяна Опришко вміє подати інформацію доступно й легко!" (доцент Т.П. Спіріна)

- "Напрочуд легкою була робота під час тренінгу! Причини? Я слухала інформацію про платформу Web of Science вдруге! І дуже добре, що на цей раз я змогла теорію, почуту під час першого семінару, підкріпити практикою в ході тренінгу. Тепер маю бажання сісти і потренуватися наодинці, аби закріпити навички" (доцент О.М. Денисюк)

- "Дивне відчуття: "Хочу ще!". Працювали три години, а мені ще хочеться, бо в мене "склалися пазли". Сьогодні прийшло розуміння не лише актуальності використання інформаційних ресурсів платформи Web of Science, а й того, що ця база покликана полегшити мої дослідження. І це очевидно! EndNote - відкриття сьогоднішного дня! І не тільки для мене!" (доцент Н.Є. Тимошенко).

 

Щиро вдячні Тетяні Сергіївні Опришко, науковому співробітнику НДЛ інтернаціоналізації вищої освіти, кандидату наук із соціальних комунікацій, сертифікованому консультанту по роботі із зазначеними ресурсами, за доступну та корисну інформацію, за привітність та віру, що вже скоро ми шукатимемо власні статті у цій наукометричній мережі. Так воно і буде! 

Вручення дипломів випускникам заочної форми навчання

15 листопада 2016 року відбулось вручення дипломів студентам-випускникам Інституту людини освітнього рівня "спеціаліст", "магістр".

Щиросердно вітаємо випускників і бажаємо подальших професійних успіхів та звершень!

 

Vypusk2016 zaochka

 

Vypusk2016 zaochka 3

 

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Інформація Події