Ви тут: Головна Інформація Події

Події

Новорічні листівки в АТО

В рамках курсу "Розвиток волонтерських ініціатив у соціально-проектній діяльності" на одному з практичних занять майбутні соціальні педагоги власноруч творили новорічні та різдвяні вітальні листівки в зону АТО, щоб кожен боець в Новорічні свята відчував тепло, любов, підтримку і надію на здійснення заповітних мрій і бажань.

lystivky ATO

Тренінг "EndNotе: програма для управління бібліографією та полегшення роботи дослідника"

12 грудня 2016 року для викладачів та молодих науковців Інституту людини та Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка проведено тренінг "EndNotе: програма для управління бібліографією та полегшення роботи дослідника".
Ведуча: Лях Тетяна, заступник директора з наукової роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка.

EndNotе1

Кілька відгуків:
* "Я й не думала, що буде так легко! Все зрозуміло! Все просто! EndNotе відкриває купу можливостей! І тепер аж кортить розпочати роботу з програмою!" (Т.П. Спіріна, к. пед. наук, доцент)

* "Добре, що є наступність у пропонованих нам тренінгах! Спочатку розібралися з усіма можливостями Web of Science. Зняли острахи щодо написання наукової статті до журналу наукометричної бази даних Scopus, а сьогодні - отримали розкішний інструмент для дослідника - EndNotе!
Я лише працюю над дисертаційним дослідженням. І для мене ця інформація особливо актуальна! Програма EndNotе полегшує моє життя, дозволяє керувати бібліографією, відкриває нові можливості у комунікації з іншими вченими!" (А.О. Попова, аспірант, голова Ради молодих вчених Інституту людини, координатор напрямку "Соціальна робота", асистент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи)

* "Цікава робота - надихати на зміни! Щиро дякую усім, хто виявив інтерес до теми, ризикнув спробувати нове! Вірю, що ми впораємося із викликами, досягнемо запланованого...а може й більше:)" (Т.Л. Лях, к. пед. наук, доцент, заступник директора з наукової роботи Інституту людини).

 

 

Відвідання Меморіального музею Лесі Українки

7 грудня 2016 р. представники 3 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником Студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Меморіальний музей Лесі Українки в Музеї видатних діячів української культури, створення якого на заповідній території, його структура і склад обумовлені важливими історичними подіями, тісно пов’язаними із становленням та самоусвідомленням української нації.

Museum of Lesya Ukrainka5

 

У Музеї видатних діячів української культури відтворено унікальний Український центр, який презентує історичні надбання національної культури, гідно представляє їх у музейних експозиціях. У Музеї видатних діячів української культури створено Меморіальні музеї Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського та відділ музей «Іван Франко і Київ». У фондах Музею видатних діячів багато справжніх скарбів національної культури. У Музеї проводяться цікаві культурологічні програми по літературі, музичному мистецтву, театру,  народній творчості. Сформовано повноцінний культурний центр - сучасний «Український Парнас», який став окрасою столиці України, місцем паломництва не тільки національної, а й світової культурної громадськості.

Museum of Lesya Ukrainka4

Музей Лесі Українки у Києві існує ще з початку 60-тих років ХХ ст. 25 лютого 1991 р. було відкрито Меморіальну квартиру Лесі Українки, відтворену в тому вигляді, якою вона була під час проживання тут Косачів (з 1899 по 1909 рр.). Джерелом для наукової реставрації помешкання послужили архівні документи про спорудження будинку, спогади та епістолярна спадщина родичів та знайомих поетеси, фото оригінали кінця ХІХ – початку ХХ ст., які дають конкретне уявлення про вигляд інтер’єрів, меблів, ужиткових речей тої доби. Детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, 97 (сучасна вул. Панаса Саксаганського, 97), дорогоцінні свідчення про стиль життя та побут родини залишила наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач. На другому поверсі розміщено літературну експозицію, яка освітлює життєвий і творчий шлях поетеси. На фасаді встановлено меморіальну дошку з бюстом Лесі Українки роботи Г. Кальченко.

Museum of Lesya Ukrainka6

Студенти поринули в епоху столітньої давнини, відчути атмосферу, в якій мешкала родина Косачів. Сім залів літературної експозиції розповіли їм про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, про родини Драгоманових і Косачів, коло друзів та однодумців поетеси. Майже повністю експозиція побудована на матеріалах ХІХ – початку ХХ ст..

Museum of Lesya Ukrainka10

Протягом одинадцяти тижнів - із 26 вересня – до 7 грудня  студенти 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія», «Соціальна педагогіка» разом із керівником Студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали дев’ять музеїв Києва, вчилися висловлювати свої враження про кожен музей у формі есе, навчалися знаходити у своїй душі саме той емоційний резонансний відгук, який приведе їх у музей ще не один раз. Ходили студенти у музеї після занять.

 

 

Щиро дякуємо нашим студентам за зацікавлене й вдумливе ставлення до самого процесу відвідування Музею, про що відзначали всі екскурсоводи, які працювали із нашими групами!

До нових зустрічей у музеях Києва! 

Відвідання Музею історичних коштовностей України

6 грудня 2016 р. представники 3 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали  Музей історичних коштовностей України, який розташований у у Ковнірівському корпусі середини XVIII ст. Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

museum of jewelry

 

museum of jewelry6

Зібрання Музею історичних коштовностей України – це своєрідний літопис, викарбуваний в золоті, сріблі і коштовному камінні від епохи бронзи і, крізь наступні століття, до наших днів. Музей історичних коштовностей України, філію Національного музею історії України, було відкрито для відвідувачів у січні 1969 р. Більшу частину зібрання Музею складають матеріали археологічних досліджень.

museum of jewelry2

Вже понад 200 років археологи вивчають кургани – земляні споруди над похованнями. В них знаходять прикраси зброї, вуздечок, вбрання, ритуальних речей, які відбивають культуру кіммерійців, скіфів, сарматів. Ці племена владарювали на території сучасної України більш ніж тисячу років – з ІX ст. до н.е. до IV ст. н.е., – і відіграли значну роль у світовій історії. Центрами ювелірного виробництва на той час були переважно грецькі міста-колонії, засновані в Північному Причорномор’ї у VII-V ст. до н.е. Античні майстри виготовляли ювелірні прикраси й на замовлення місцевої знаті з урахуванням їх смаків.

museum of jewelry1

 

museum of jewelry10

Надзвичайно зачарувало наших студентів ювелірне мистецтво степової Скіфії, зокрема, копія всесвітньо відомої Пекторалі, створена у середині 4 ст. до н.е., яку було знайдено під час розкопок кургану Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області. Розкопки 1971 р.

museum of jewelry5

Великий розділ експозиції розповідає про епоху середньовіччя. Це історія багатьох племен і народів, що змінювали один одного в степовій зоні України з IV до XIV ст. У вітринах музею можна побачити коштовні оздоби, притаманні тюркомовним народам – гунам, аварам, печенігам, половцям, а також монголо-татарам.

 

Неабиякий інтерес становлять вироби східнослов’янських ювелірів VI-VIII ст. та майстрів Київської Русі ІХ-ХІІІ ст. Значна частина зібрання Музею – вироби декоративно-ужиткового мистецтва XVI-XX ст.: твори українських, російських, середньоазіатських, закавказьких і західноєвропейських ювелірів. Є також унікальна колекція єврейського культового срібла початку XVIII – 20-х рр. XX ст. Крім того в музеї є й роботи сучасних українських майстрів-ювелірів.

museum of jewelry8

У своїх відгуках студенти із захопленням відзначають, що дуже задоволені, що прилучилися до надбання духовної спадщини українського народу світового рівня.  

 

Зустріч із колегами з Силезького університету в Катовіцах (Польща)

     2 грудня 2017 року в Інституті людини Київського університету імені Бориса Грінченка відбулася зустріч із колегами з Силезького університету в Катовіцах (Польща). Тереза Вільк, доктор наук, професор кафедри соціальної педагогіки Силезького університету в Катовіцах презентувала викладачам кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини, студентам напрямів підготовки «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка»  результати наукових пошуків польських колег з теми «Театр у процесі соціальної ревіталізації». Відбулась наукова дискусія. Відклик знайшли тези про те, що спільними для наших країн є такі проблеми у соціальному просторі, як: глобалізація, нетерпимість до окремих категорій населення, унеможливлення діалогу, міграція, маргіналізація, зростання соціальної напруженості, тривожності, відчуження, самотності, бідності. Тереза Вільк показала можливості застосування театральних практик у роботі фахівців соціальної сфери, навела приклади вирішення складних соціальних ситуацій засобами мистецтва.

 

 

 

Polska2

 

     Також відбулася колективна розмова щодо подальшої наукової та проектної співпраці кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Інституту людини Київського університету імені Бориса Грінченка та кафедри соціальної педагогіки Силезького університету в Катовіцах  (Польща). Участь у ній взяли:

Polska4

    Під час зустрічі Т.Л. Лях презентувала настільні просвітницько-профілактичні ігри, розроблені членами кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи в межах міжнародних проектів у співпраці з громадськими організаціями, що широко впроваджуються в процесі підготовки як майбутніх фахівців соціальної сфери, так і практиків. 

      Щиро дякуємо нашим колегам! Шукаємо спільні теми для наукових досліджень та проектів!

Відвідування Музею книги і друкарства України

28 листопада 2016 р. представники 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали  Музей книги і друкарства України, який розташований у давній архітектурній пам’ятці Києво-Печерської лаври будинку монастирської друкарні, що діяла безперервно понад 300 років із початку ХVІІ ст. до початку XX ст. що є унікальним явищем в історії європейського друкарства.

Museum of book

Лаврську друкарню заснував  у 1615 р. архімандрит Єлисєй Плетенецький. Будинок музею (корпус № 9) – пам’ятка архітектури XVIII ст. – доби українського бароко. Будівля гармонійно поєднується з іншими спорудами, зокрема, з Успенським собором. Лаврська друкарня тривалий час була центром книговидавничої справи в Україні. Її книги відзначалися різноманітністю тематики і високим рівнем поліграфічного виконання та художнього оформлення. Вона відігравала велику роль у розвитку духовності українського народу, в піднесенні рівня його освіти, мистецтва, культури. Лаврські друки мали широке розповсюдження в багатьох країнах Європи, особливо в слов’янському світі.

Музей книги і друкарства був створений у 1972 р. У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів.

Рукописна книга і стародруки (X – перша половина XVIII ст.). Мовою експонатів розповідається про виникнення писемності у східних слов’ян, створення просвітителями Кирилом і Мефодієм в ІХ ст. азбук кирилиці та глаголиці. Експонуються факсимільні видання рукописних книг «Київських глаголичних листків» (Х ст.), «Реймського Євангелія» (ХІ ст.), «Остромирового Євангелія» (1056-1057), «Ізборника Святослава» (1073), «Повісті врем’яних літ» (1113), «Слова о полку Ігоревім» (кін. ХІІ ст.), «Пересопницького Євангелія» (1556-1561)  видатної пам’ятки української мови та високохудожнього оформлення. Під час екскурсії студенти дізналися про приклади вживання елементів української мови в рукописних пам’ятках XI-ХIV ст., познайомились із письмом рукописних книг уставом.

Museum of book  1

В експозиції показано зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, видавничу діяльність Івана Федорова, Памви Беринди, Петра Могили, Йосипа Тризни, Інокентія Гізеля та інших видатних творців української книги XVII-XVIII ст., стародруки Львівської, Острозької, Почаївської, Чернігівської та Києво-Печерської друкарень.

Museum of book  2

Книга і друкарство другої половини XVIII - XIX ст. Матеріали експозиції розповідають про складну долю української книжки за обставин заборони на українську мову з боку Російської імперії кінця XVIII - початку ХХ ст. Представлені видання першої гражданської друкарні в Україні (1764) та Києві (1787). Студенти пересвідчилися у важливості створення університетів у Харкові (1804) і Києві (1834) та друкарень при них, де видавались навчальні посібники, підручники, наукові праці з різних галузей знань. Студенти ознайомились із першими виданнями з історії України, фольклору, етнографії, з науковими працями Є. Болховітінова, М. Максимовича, О. Бодянського та ін., з першим виданням «Енеїди» І. Котляревського (1798), з першою граматикою української мови О. Павловського (1818), з першим українським букварем «Граматкою» (1857) та першим виданням роману «Чорна рада» (1857) П. Куліша, прижиттєвими виданнями творів Г. Сковороди, Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесі Українки та інших класиків української художньої літератури, першою книжкою українською мовою на західноукраїнських землях «Русалкою Дністровою» (1837), першими словниками української мови та іншими книжковими пам’ятками ХІХ ст., з діяльністю заснованих у другій половині ХІХ ст. друкарень С. Кульженка, І. Чоколова, Є. Фесенка, з видавничою діяльністю П. Куліша, О. Бодянського, Б. Грінченка, О. Пчілки.

Студентам дуже сподобалась виставка «Креативна книга Олени Медведєвої», на якій вони побачили  близько 20 книжок-артбуків різної техніки створення: вишиті, бурштинова, солом’яна, бісерна, в’язана спицями, різьблена на дереві, мереживна (плетена гачком), м’яка (виготовлена із цупкої тканини), гербарна, книга-батик, вербова, шкіряна, книга-будинок, книга-криниця, праска-казка, книга-млин, випалена на дереві. Представлені книги не мають аналога в Україні.

 

Відвідування Національного художнього музею України

27 листопада 2016 р. представники 4 груп 1 курсу Інституту людини спеціальності «Психологія», «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка» разом із к. і. н., доцентом кафедри історії України Історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка, керівником студентського наукового історичного гуртка «Енігма» Тарасенко О.О. відвідали Національний художній музей України.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy1

Музей був заснований зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ ст. як перший загальнодоступний музей Києва. Будівля музею споруджена за проектом московського архітектора Петра Бойцова у неокласичному стилі. Доопрацьовував проект та керував роботами відомий київський зодчий Владислав Городецький. Скульптурне оздоблення фасаду виконано майстернею Еліо Саля.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy2

Національний художній музей України має найбільш репрезентативне зібрання вітчизняного образотворчого мистецтва в Україні і світі, яке залишається духовною скарбницею нашої країни, її гордістю та багатством. Колекція музею нараховує близько 40 тисяч експонатів, серед яких шедеври українського живопису, скульптури і графіки від часів Київської Русі до сьогодення.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy3

У музеї зберігається одна з найкращих в Україні збірка іконопису, яка відкривається раритетом ХІІ століття - поліхромним дерев’яним рельєфом «Святий Георгій з житієм» візантійського походження. Доба середньовіччя представлена класичними зразками іконопису ХІV-ХVІ століття із західноукраїнських земель, зокрема такими унікальними пам’ятками, як «Богоматір Одигітрія Волинська» з Луцька, «Юрій-змієборець» і «Страсті Христові» з Галичини.

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy4

Непересічною за значенням є колекція українського барокового мистецтва. Це вишукані зразки барокової ікони: «Покрова з портретом Богдана Хмельницького» (перша половина ХVІІІ ст., Київщина), парні ікони «Великомучениці Анастасія й Уляна, Варвара і Катерина» (1740-х рр., Північне Лівобережжя), ікони Лаврської малярні з іконостасу Успенського собору Києво-Печерської Лаври «Вхід до Єрусалима» і «Різдво Христове» (обидві 1729 року). Перлина колекції - Березнянський іконостас (1760-ті рр., Чернігівщина), який дає уявлення про монументальний розмах і неперевершений артистизм майстрів українського бароко. Доповнює враження про цю надзвичайну епоху збірка давньої поліхромної скульптури, зразки портрету ХVІІІ ст., першого світського жанру в українському малярстві. 

museum hudojnoho mystetstva Ukrainy5

Помітили помилку в тексті? Виділіть це слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Ви тут: Головна Інформація Події